— Що стосується анонсування чемпіонату України, системи та умов його проведення, то ми обговорювали з членами Президії, як ми його бачимо. На наступному засіданні, яке відбудеться наприкінці червня, ми вже прийматимемо регламентуючі документи наступного чемпіонату України і вже тоді ми визначимося з системою проведення цих змагань — які ліги, яка кількість команд у кожній з них, фінансові умови і вимоги до учасників змагань, тощо.
— Президія одноголосно проголосувала за обрання Юрія Колобова Головою опікунської Ради ФБУ. Чому у цьому питанні члени президії продемонстрували таку єдність, безальтернативність. Наскільки це рішення було очікуваним?
— Це абсолютно логічне рішення. Юрій Володимирович Колобов — людина, безмежно віддана баскетболу. Багато років він допомагає баскетболу, підтримує фінансово український баскетбол. Я переконаний, що обійнявши цю посаду, він згуртує навколо себе людей небайдужих до баскетболу, які прагнуть йому допомогти і, я сподіваюся, його розвиток в Україні отримає новий імпульс.
— Травневі збори в Іспанії кадетської збірної U-15 — справа рук Юрія Колобова?
— Так, дійсно. Нам потрібно було тільки дістатися Іспанії. Решту витрат щодо проведення зборів, участі команди у турнірі взяв на себе Юрій Колобов.
— Зараз він перебуває на вимушеній дистанції від України — в Іспанії. Як це вплине на його діяльність на цій посаді?
— По-перше, ми сподіваємося, що Юрій Володимирович невдовзі повернеться в Україну і випереджаючи ваше наступне запитання щодо непорозумінь з владними структурами, зазначу — ті, хто боїться нести відповідальність за свої діяння, чкурнули до Росії, ті хто крав державні гроші, ховаються від правосуддя за східним кордоном України. Юрій Володимирович є топ-менеджером найвищого рівня. Так, він обіймав посаду в уряді Азарова-Януковича, був міністром фінансів (у 2012 — 2014-му роках — ред.), але він порядна людина і ми його знаємо саме з цього боку. Тому ми сподіваємося, що його повернення — справа найближчого часу.
— Наскільки важливим є прийняте рішення щодо українських суддів, які можуть обслуговувати матчі скрізь, якщо це турніри ФІБА.
— Так, найголовніша умова, щоб ці змагання проводилися під егідою ФІБА. І, по-друге, дати цих змагань не мають співпадати з датами матчів чемпіонату України. Пріоритет ми віддаємо чемпіонату України за виключенням офіційних змагань ФІБА. Маю на увазі Олімпійські Ігри, Чемпіонати світу, Європи і офіційні Єврокубки. Різні ліги, такі як Ліга ВТБ, Адріатична, Балтійська — ці ліги другорядні.
— У нас є значна обойма суддів, які перебувають у таких роз'їздах?
— У нас 10 суддів активно обслуговують матчі єврокубків. Олександр Волков під час обговорення цього питання на Президії запитував щодо конфлікту ФІБА з Євролігою у суддівському контексті. Українські судді, звичайно ж, підтримають позицію ФІБА, щойно вона її оприлюднить. А поки її нема — щодо ставлення до Євроліги. Коли ФІБА заявить про те, що на матчах цього турніру не можна працювати, тоді українські арбітри не будуть працювати. А поки що ФІБА веде перемовини з Євролігою, то ж щодо позиції українських суддів говорити зарано.
— Голова тренерської комісії Дмитро Базелевський поінформував Президію щодо окремих випадків, коли члени юнацьких збірних від'їздять за кордон і стають недосяжними для тренерів збірної. Як зупинити цей процес?
— Бажано, аби здібні гравці зіграли за збірну хоча б одну офіційну гру. Це чемпіонати Європи, не якісь спаринги чи міжнародні турніри. Проблема у тому, що діти їдуть, а спортивні школи, які їх готують роками, не отримують жодної компенсації. У тренерів опускаються руки, бо вони не бачать результатів своєї праці. Вони з дитиною працювали 5−6-7 років. У якийсь момент хлопець чи дівчина поїхали — і все. Де вони? Ніхто їх не бачить, ніхто про них не знає певний час. Так, дехто потім повертається і з задоволенням грає за збірну України, а деякі зникають. І тренери, спортивні школи не отримують компенсацій. Президент ФБУ Михайло Бродський був на фіналі Євроліги у Берліні і спілкувався з Президентом Федерації баскетболу Литви Арвідасом Сабонісом. Вони обговорювали цю проблему. Вона у Литві теж існує. І у литовців є у цьому напрямку напрацювання. Вони укладають угоди з батьками. Якщо хлопець потрапляє до збірної країни, то підписують тристоронню угоду. Національна Федерація — клуб — батьки. Одним з його пунктів є те, що якщо дитина є членом збірної і батьки вирішили, що їхнє чадо продовжуватиме свою кар'єру за кордоном, тоді вони мають сплатити компенсацію. Тому що держава, місто, область вкладають кошти у цю дитину, потім Федерація, частково з держбюджету, теж вкладає - відтак, батьки, будьте ласкаві, якщо ви вирішили, що дитина має продовжити кар'єру за кордоном, компенсуйте витрати.
— Засідання Президії ФБУ відбувалося у присутності головних тренерів національних жіночої та чоловічої збірних Володимира Холопова та Євгена Мурзіна. Останній того ж дня очолив БК Будівельник. На вашу думку Мурзін встигне працювати у клубі і збірній?
— Думаю, що це піде тільки на користь йому і, відповідно, збірній. Цей варіант набагато кращий, ніж бути тільки тренером збірної. Тренер має бути постійно у практичній роботі. Він має відчувати гравців, відчувати гру. Інакше він перетворюється на клерка. Тому, на мій погляд, для Євгена Мурзіна це найкращий варіант і дай Боже йому успіху на клубній посаді також.
